"У цьому проєкті я працювала з темою свободи пересування і почуття безпеки\небезпеки в різних країнах для жінки, яка подорожує одна. Протягом свого дослідження я робила скріншоти маршрутів, якими пересувалася одна ввечері в різних містах: Граці, Відні, Лінці, Римі, Харкові і Києві...”
Анна Мананкіна - міждисциплінарна медіа-художниця з Харкова, працює в області цифрових технологій з відео, звуком, 3D-анімацією, друком з акцентом на постгуманізм і феміністську практику. У своїх художніх висловлюваннях охоплює широке коло проблематики: від геополітичних ситуацій та владних структур до суто інтимних сфер життя. Звертається до теми насильства та гендерної ідентичності, положення жінки у художньому та соціальному контексті.
Олег Голосій прожив лише 27 років, а створив понад 300 живописних полотен. Художник вражав сучасників гіпер-продуктивністю та швидкістю роботи. Вплив учасника славетного сквоту «Паризька комуна» на подальший живопис в Україні важко переоцінити. Виставка “Голосій в Дніпрі” представляє програмні живописні полотна, а також щоденники, ескізи та особисті фотографії із сімейного зібрання. Відібрані кураторками Марією Ланько та Лізаветою Герман твори відсилають до ключових періодів та методів роботи Голосія і дають об’ємне уявлення про складну художню практику, засновану на карколомних образах та радикальних для свого часу живописних прийомах. Архівна частина експозиції розповість про роки навчання, становлення та розвиток художнього методу, впливи та інтереси, приватне життя, зв’язок з колегами та сучасниками.
Артсвіт представляє виставку “Рухомість” художника та аніматора Микити Лиськова. В експозиції будуть представлені матеріали, з яких складається анімація. Кожен малюнок був відсканований і збільшений до розмірів екрану. Глядач матиме можливість побачити як цілісну анімовану картину, так і її складові.
Запрошуємо 31 жовтня о 19:00 на відкриття виставки учасників та учасниць Програми резиденцій галереї Артсвіт, що відбулась в Дніпрі з серпня по жовтень 2019 року за підтримки Українського Культурного Фонду. Залучивши кураторів та кураторок з міжнародним досвідом, художників та художниць з Дніпра та інших міст України, ми прагнули подивитись на локальний контекст під різними кутами, проаналізувати вплив минулого та можливості для розвитку. В основі програми резиденцій - три напрямки: дослідницькі практики, перформанс та візуальне мистецтво.
У своїй художній практиці Олександра Кадзевич реєструє невеликі помилки реальності, ледь помітні похибки логіки, коливання та інші «нестабільності», які роблять світ видимим і відчутним. У той же час вона досліджує область історичної пам'яті, її трансформацію і межі сприйняття. У розумінні мисткині, минуле набуває характеру романтичного міфу, що проглядається в глобальній інформаційній мережі.
Ця виставка представляє маргіналізовану, егоцентрично зосереджену практику, що заперечує глобальну спектакуляризацію та постулює анормальність як основу методу і життя.
Можливість висловлювання відкриває громадську відповідальність, де нема вже місця страху окремої людини.
Автор говорить про себе. Біглий автопортретний начерк під час подорожей містичною Каппадокією Назар Білик віддзеркалив і перетворив у скульптурну форму, яка подібна до монументальних плям Роршаха. Тих плям, що проявляють людські страхи і сумніви. Їх кожен із нас «прочитає» по-різному, побачить саме те, що визначає його особистість.
Так автор від себе переходить до нас.
Простір, що його формує Назар Білик, - є монотипією реальності, її «іншою» стороною. «Я працюю з матеріалом як основою реальності, і намагаюся з його допомогою вивчити нематеріальне», - каже автор. Не тільки створення об’єкту є завданням скульптора, але й дослідження простору навколо нього, виявлення у об’єкта контр-форми, без якої той не існує самостійно.
В житті людини хоча б іноді виникає питання про своє місце у світі і свій відбиток в колективній пам‘яті. Прагнення до багатства та слави керували і продовжують керувати діями багатьох людей, і чим більше місця вони займають, тим менше залишається іншим, що породжують нерівність і тісноту. Планета стає замалою для великого людського Его, яке прагне як не звести собі монумент, так хоча б опинитись на дошці пошани кращих працівників місяця. І за цим блискучим фасадом приховується прірва невидимої праці, експлутації, вигорання та виснаження ресурсів, як людських, так і природних. Тому людина відправляється за межі Землі, у пошуках більшого простору, нових ресурсів і реалізації своїх галактичних амбіцій. Але місце на Землі, де насправді опиняється кожен і кожна не залежно від здобутків, цілей та прагнень – це два на півтора метри на кладовищі з пам‘ятником і вічно яскравими пластиковими квітами.
26 жовтня Артсвіт запрошує на відкриття спільного проекту з арт-центром Масло. Хмельницька виставка є результатом Міжнародної фотогафічної резиденції, в рамках якої автори з трьох країн займались дослідженням міста. Куратор резиденції - Олександр Михед.
У новій виставці “Кіптява” художники презентують результати тривалого дослідження соціального середовища міста Кам’янське (до 2016 — Дніпродзержинськ) — міста з бентежною екологічною ситуацією, економічною та, як наслідок, демографічною кризою, пов’язаною із занепадом промисловості. Кам’янське як велике індустріальне місто з широкими проспектами та розлогими площами, сформоване потужними містотворчими підприємствами: ДМК, ДніпроАзот, ПХЗ, — узагальнюючий образ промислового міста України.
Кураторка - Ксенія Малих
Реальність не існує у вакуумі, а формується бажаннями, вигадками, ідеологією та мистецтвом. Чи існує реальність поза нашим розумом? Чи є світ таким, яким він здається?
Учасники виставки: Аліна Якубенко, Добриня Іванов, Олеся Оникієнко та Катерина Берлова, Мітя Чуріков, Fantastic Little Splash, Данііл Галкін, Korinsky.
Кураторка – Катерина Русецька.
В контексті переосмислення нашої ідентичності та вибудовування стратегії подальшого розвитку, звернення до аналізу впливу радянського феномену є надзвичайно важливим. Ситуація, що склалась сьогодні, спонукає сучасних художників у своїх практиках звертатися до теми радянської спадщини та фіксувати її у ландшафті міста. Їхні роботи фактично стають індикатором змін у свідомості нового покоління. Це дозволяє провести паралель між баченням реальності радянського художника, що був свідком втіленням в життя великої утопії, та фіксаціями того, що вона залишила після себе.
Кураторка - Наталія Чичасова
