Виставка про простір – міфічний, химерний, реальний. Про його нероздільність та множинність проявів. Про рух, вибір дії, що змінюють його сприйняття. Про лікування травми в цьому хаосі та постійному жаху життя сьогодення.
Проєкт є результатом співпраці двох дніпровських митців. Він почався з живописних робіт та поезії Володимира Габуди, до яких Олександр Супрун створив аудіальну інсталяцію.
Експозиція складається з трьох частин: «темне», «рух» та «небесна аптека». Темне символізує безкінечні трагедії, жахіття, травмування. Рух — свідомі дії, які допомагають змінити погляд з однієї сторони простору на іншу: прийняти неминучість жахіть і зосередитись на пошуку ліків. Небесна аптека — простір зцілення.
Цей проєкт продовжує розвивати тему травми, розпочату художником в попередньому, що мав назву «Мутації». Там цей процес розглядався як несвідома захисна реакція організму. Рани від травматичного досвіду перетворювалися на конусоподібні шипи і самі ставали небезпечними для оточуючих. Ця неусвідомлена відповідь на травмування могла перерости з захисної реакції в агресивну нападницьку дію. Бо, як відомо, — насилля породжує насилля. Тоді як же вилікуватись і вирватись з цього замкненого кола?
Міркуючи над цим питанням у своєму новому проєкті, Володимир відтворює різносторонній простір, здатний як завдати болю, так і позбавити його. Зцілення починається з усвідомлення взаємозв'язку між травмуючою та лікуючою сторонами як частинами одного цілого. Наступний крок — рух. Не рефлекторні, а усвідомлені дії — бій проти прибічників темряви. В цей момент відкривається небесна аптека, де все стає інструментами спротиву та лікування. Саме цей рух або його відсутність визначає, на якій зі сторін простору ми фокусуємося, задає вектор.
У своїй практиці художник звертається до снів як до дзеркала життя. Знайдені там образи, що виринають і заповнюють простір, з часом змінюються. Химерні істоти рухаються, трансформуються, живуть разом із нами. Сюжети, зображені на полотнах, не складаються в лінійну оповідь. Це візуальні фрагментарні історії, що наче уві сні то зʼявляються, то зникають, переплітаючись між собою. Поезія – їхня словесна фіксація, що розширює химерний вимір іншим рівнем сприйняття.
Доповнити експозицію просторовим звучанням ми запросили Олександра Супруна. Вони з Володимиром познайомилися у 2024 році під час резиденції «Уявне місто» від Kultura Medialna. Прагнучи попрацювати з акустикою, Олександр написав триканальну композицію, використовуючи три синтезатори. Кожна доріжка є автономною та записаною окремо для кожної з частин проєкту. Їхнє одночасне звучання з різних сторін експозиції продовжує ідею нероздільності та оприявнює зміни сприйняття простору, залежно від наших дій. Так, глядач, пересуваючись залом, мимовільно стає «диригентом» власного аудіального досвіду. Образи й сюжети оживають в уяві та починають свій рух.
Олександра Шовкун
КОЛИ: 5 червня – 8 серпня 2026 року
ДЕ: галерея Артсвіт, Дніпро, Крутогірний узвіз 21а. Вхід через скляні двері з боку Успенської площі
ВХІД ВІЛЬНИЙ
Кураторка: Олександра Шовкун
Дизайн: Алла Сорочан
Володимир Габуда народився 1990 року у Дніпрі. Працює з живописом, графікою та поезією. Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж за спеціальністю образотворче мистецтво. Ключовий принцип роботи — цілісність власного міфологічного простору, що живе сюжетами химерних спогадів та фантазії. Живе та працює у Дніпрі.
Олександр Супрун народився 1999 року у Дніпрі — саунд-артист, учасник незалежної експериментальної сцени, відомий під псевдонімом Trancedænce. У своїй музиці поєднує методи вільної імпровізації, психоделії, нойзу, шизоаналізу та ситуаціонізму. Кожна музична сесія завжди унікальна та прагне передати атмосферу оточення та контекст, де все відбувається. Живе та працює у Дніпрі.
