Що таке рай у мистецтві — обіцянка гармонії та спокою чи втрачений ландшафт, який ми намагаємося відтворити знову і знову? Під час лекції ми спробуємо простежити, як змінювалося уявлення про рай від середньовічних мозаїк до сучасних проєктів, від біблійного Едему до штучних садів, створених художниками ХХІ століття.
Лекція зосереджується на тому, як у європейському мистецтві формувався й трансформувався образ раю як саду — простору первісної гармонії, божественного порядку та ідеальної природи. Ідеться не про богословське осмислення раю, а про його іконографію, символіку та філософські інтерпретації візуальних образів. Рай розглядається як уявний простір, у якому відображаються уявлення про людину, божественне та межі художньої репрезентації.
Упродовж зустрічі ми розглянемо:
♦ як у релігійних традиціях формувався образ саду як простору блаженства;
♦ середньовічні уявлення про рай та його відображення у мозаїках, мініатюрах і релігійному живописі;
♦ ренесансну ідею природи як прояву божественного порядку;
♦ «Сад земних насолод» Ієроніма Босха як складну іконографічну систему;
♦ барокові візії небесного саду у фресках і декоративних програмах;
♦ модерністські спроби відновити рай через естетичну форму;
♦ сучасні інтерпретації саду як метафори екологічного й культурного простору;
♦ рай як метафора бажання: чи можливий він поза релігійним контекстом сьогодні?
Ми спробуємо під час нашої розмови подивитися на рай як на інтелектуальний і візуальний конструкт, у якому перетинаються питання іконографії, філософії природи та художнього мислення.
КОЛИ: 29 жовтня, о 18:30
ДЕ: галерея Артсвіт, Дніпро, Крутогірний узвіз 21а. Вхід через скляні двері з боку Успенської площі
Вхід вільний
Яна Качковська — історикиня мистецтв, арткритикиня, журналістка, дослідниця, співкураторка літньої школи мистецтв для «Культурного проєкту». Аспірантка кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Авторка текстів для видань «Суспільне Культура», Korydor, Artslooker, LB.ua, Forbes Ukraine.
У своїй науковій роботі досліджує приватні колекції як простір інтелектуальної комунікації в культурі кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Фото: Станіслав Пивонос
