«Чи дорівнює ритуал рутині?» — у Галерея Артсвіт
15/09/2020

«Чи дорівнює ритуал рутині?» — у Галерея Артсвіт

«Чи дорівнює ритуал рутині?»— у Галерея Артсвіт. Фото експозиції: Роман Скрипник та Катя Старокольцева-Скрипник

Виставка «Чи дорівнює ритуал рутині» пропонує по-новому подивитися на звичний стан речей, переоцінити їхнє значення в житті людини, а також замислитись над тим, що у нашому житті є важливим або неважливим ритуалом, а що переходить у рутину.

Виставка пропонує подивитися зі сторони на свої ритуали – особисті або спільні, буденні та винятково-урочисті, зрозуміти їхню тотожність із значенням рутини і визначити для себе, чи комфортний такий стан речей, яким він зараз він є. Тут ми шукаємо відповіді від авторів та авторок про співіснування ритуалу та рутини в саме їхньому мистецтві, а також переглядаємо, як наші особистісні ритуали перейшли в рутину, в зв’язку з втратою відчуття сакральності до них людини 21-го століття, якій завжди бракує часу на відчуття себе тут і зараз.

У виставці можна побачити роботи наступних художників й художниць:

Вагріч Бахчанян

Юлія Бєляєва

Анна Звягінцева

Віталій Кохан

Ольга Кузюра

Марія Куліковська

Катя Лесів

Сергій Попов

Олексій Сай

Станіслав Туріна

Оля Федорова

Володимир Цюпко

Виставка діє до 25 вересня 2020 року. Вхід вільний. Проєкт реалізовано за підтримки Українського Культурного Фонду.

Окрема подяка нашим партнерам House of Europe за технічну підтримку.

Інші новини

29 квітня 2026
Що насправді стоїть за поняттям «стійкість» — галерея Артсвіт розповіла про свій досвід
24–25 квітня директорка галереї Артсвіт Ірина Полікарчук взяла участь у міжнародному міждисциплінарному семінарі Culture Defence / Kultura Ochrony, що відбувся в Любліні (Польща) в межах програми European Capital of Culture Lublin 2029 у співпраці з факультетом педагогіки та психології UMCS.
...
21 березня 2026
Наступної середи відкриваємо аудіовізуальну інсталяцію, створену на основі ваших історій про Дніпро

«Музей забування» — це серія проєктів, що поєднують дослідження з художнім висловлюванням. У її фокусі — забування як контрформа пам’яті: витіснення травматичного досвіду, свідоме «очищення» від небажаного, поступове зникнення через фізичний занепад або ж трансформація, продиктована потребою оновлення. Ці процеси розглядаються як багатовимірні — матеріальні, ідеологічні, колективні й персональні, водночас буденні й трагічні.

...