Художники галереї

Каріна Синиця

Каріна Синиця народилася 1999 року в місті Сєвєродонецьк, Луганська область. У 2019 році завершила Харківське художнє училище за спеціальністю «Викладач живопису», в 2023 році отримала ступінь бакалавра в НАОМА за спеціальністю «Станковий та монументальний живопис». Наразі живе та працює у Києві.

У своїй практиці працює з живописом та монументальними техніками, зокрема – настінним живописом. Змальовує архітектурні споруди й конструкції, а також ландшафти, де акцентує увагу на порожнечі, пустотності та занепалості цих просторів і об’єктів. Однак самі архітектурні елементи в роботах мисткині постають декораціями міського простору. Тоді як у центрі творів тематично та образно значиме місце займає оприявнення людських почуттів, емоційних станів та соціальних аспектів життя.
 
Висловлювання та роботи художниці представлено в другій едиції української частини Secondary Archive, а також в архівних проєктах «The Sky Is Open. Voices From Ukraine» та «Україна в огні» (від Малої Галереї Мистецького Арсеналу). Учасниця нещодавніх групових виставок «Secondary Archive: Women Artists in War» (Galeria Labirynt. Люблін), «Відчуття безпеки» (ЄрміловЦентр. Харків), персональних виставок «Відреставрувати тріщини у висохлому шарі неможливо» (Galeria Labirynt, Люблін). Резиденцій «Українські екології» (від ІЗОЛЯЦІЇ та Української мережі довкіллєвої гуманітаристики), Резиденції для українських феміністичних художниць, організованої ініціативою Мартіна Рота та ін.
ВЕЛКАМ ТУ ПАРАДАЙЗ. КАРІНА СИНИЦЯ
ВЕЛКАМ ТУ ПАРАДАЙЗ. КАРІНА СИНИЦЯ
08 жовтня 2025 - 06 грудня 2025

Основою виставки є цикл «Велкам ту парадайз» (2023 – 2024) – спроба проаналізувати, як попкультура створює ілюзії ідеальних місць через фотошпалери — популярний елемент інтер’єру в пострадянських домівках кінця 1990-х – 2000-х років. Такі фони були доступним способом «зонувати» та прикрашати кімнату, створювати власну мрію про «рай». У продажу досі можна знайти шпалери з назвами «Сади Едему», «Райська насолода» та іншими варіаціями слова «рай». У роботах із серії художниця протиставляє цю уявну зону комфорту реальним переживанням війни. На ідеалізованих зображеннях з’являється випалена земля, зруйновані конструкції та порожнеча.