Український художник монументально-декоративного мистецтва. Представник нонконформізму, що своїм новаторством протистояв офіційному мистецтву соцреалізму. Працює з живописом, графікою, скульптурою. Виконав низку монументально-декоративних робіт, зокрема, розписи Будинку книги на Дерибасівській, розпис плафона Палацу Студентів і 22 вітражі.
Віктор Маринюк народився 1939 року в селі Казавчин Кіровоградської області.
В 1967 році - закінчив Одеське державне художнє училище ім. М. Б. Грекова. Педагогиня з фаху - Любов Токарєва-Александрович. Рецинзентом дипломної роботи був Юрій Єгоров.
З 1987 року - член Національної спілки художників України.
В 1993 році - один із засновників та ідеолог групи “Човен”
В 1998 році – один із засновників творчого об’єднання “Мамай”.
З 1967 році - експонував свої роботи на неофіційних виставках в Одесі та Москві.
В 1971 році - відбулася неофіційна групова виставка художників нонконформістів в приміщенні Спілки художників, яка мала широкий резонанс у художніх колах Одеси.
З 1975-1980 рр. - брав участь та організовував багато неофіційних «квартирних» виставок в Одесі й Москві.
В 1979 році - учасник неофіційної виставки “Сучасне мистецтво з України” (Мюнхен — Лондон — Париж — Нью-Йорк).
В 1989 році - брав участь у груповій виставці в Баварському державному міністерстві праці (Мюнхен).
У 1990-х роках - здійснював активну виставкову діяльність, брав участь і формував експозиції трьох міжнародних бієнале «Імпреза» (Івано-Франківськ).
З 2008 року - Заслужений художник України.
Живе і працює в Одесі.