Українська художниця працювала у галузі станкового живопису, графіки, монументально-декоративного мистецтва та іконопису. При всій багатовекторності художниці, її стилістична манера завжди пізнавана — головним чином складністю композицій і детальною промальованістю найдрібніших деталей. Яскрава представниця андеграунду 1960-70 років.
Генрієтта Левицька народилась 1930 року в Одесі.
У 1954 році - закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва , де вчилася у Романа Сельського, Вітольда Манастирського, Леопольда Левицького (не є родичем).
Багато працювала по всій Україні — оформляла установи культури і автодорожні павільйони (зупинки) в техніці сграффіто, кольорової і фактурної штукатурки, мозаїки.
В 1954 році - участь у розписі Дрогобицького вокзалу та Будинку культури.
З 1957 року - участь в обласних, республіканських і зарубіжних виставках.
У 1963 році - створила розпис «Іван Федоров» у Львівському поліграфічному коледжі. На сьогоднішній день він в гарному стані та можна побачити його на третьому поверсі коледжу.
За прояви «формалізму» була виключена із Спілки художників України, в яку входила, як кандидатка з 1964 року і лише 1992 року поновлена.
В 1980 році - участь у виставці львівських графіків у Державному художньому музеї Естонії (Таллін).
Роботи художниці знаходяться в Українському Національному музеї, Львівській галереї мистецтв, Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, Львівському музеї історії релігій, Луганському обласному художньому музеї та приватних колекціях за кордоном.
