Виставка «Це не музей — це завод» досліджує феном народного музею, способи репрезентації історії у музейному просторі, злами та точки неспівпадіння, що в ній проявляються, і як би могли виглядати певні епізоди з представленої історії поза встановленої ідеологічної рамки. Говорячи про музей, художники пререносять свої роздуми та спостереження в простір галереї — місце з іншим режимом «споглядання» та взаємодії. У цьому контексті музей — не просто об‘єкт дослідження, а співрозмовник, що має свої переконання і позиції, які варто прийняти та брати до уваги.
Художники/-ці:
Катерина Лисовенко
Ларіон Лозовий
Павло Хайло
Анна Щербина
Кураторка:
Наташа Чичасова
«Що стоїть за поняттям «музей при заводі»? Фактично — розповідь про здобутки, подолання, іновації, що розгортаються на тлі історичних подій, розташованих в певній хронологічній послідовності. Ми звикли до того, що музейна експозиція та колекція — це продукт відбору фахівців, що збирають твори, об’єкти, оприявнюють їх як свідчення минулого. А тепер уявімо, що музей може бути створений робітниками, і предмети в ньому - їх особиста вибірка. Така фантазія мала втілитися в радянській концепції «народного музею», за якою музей ставав «спільною справою» всіх причетних до діяльності підприємства, ініціативою «з низу». Однак, кожний предмет підкорювався генеральній логіці, що вписувала його в потрібну ідеологічну рамку. Експозиція музею мала виховувати у робітника почуття причетності до великої справи у побудові світлого майбутнього, яке не підлягало сумніву. Але, попри свою сталість, ґрунтовність та наочність, ця дидактичність побудови містила в собі багато зламів та розривів, що народжують сумнів в цьому просторі абсолютної достовірності», — розповідає кураторка виставки Наташа Чичасова.
Дніпровський металургійний завод (колишній завод ім. Петровського) - одне з визначальних підприємств в Дніпрі, яке зіграло важливу роль в його розвитку та розбудові. На цьому заводі був створений один з перших народних музеїв при заводі в місті, в якому поступово назбирався великий корпус матеріалів, що сягає 37.000 експонатів. Експозиція музею, його приміщення, неодноразово зазнавали трансформацій, але одне залишалось незмінним— унаочнення величі історії заводу.
Згідно з діючими карантинними обмеженнями, вернісаж виставки буде проходити в режимі онлайн з можливістю задати питання авторкам та авторам проєкту. Відвідати виставку можна буде з 7.07 по 8.08.
