Завершується 2022 рік, і настав час підбивати підсумки. Дійсно, рік був дуже важким. Разом з тим - повним нових відкриттів. Він скасував усі плани. Проте, сформував нові.
23 лютого відбулася презентація Secondary Archive: Ukraine and Belarus, а 25-го лютого мала відкритися виставка Люсі Іванової «Самі вечірки».
Проте 24 лютого повністю змінило наші життя і призупинило діяльність. Постало питання — «Як ми можемо допомогти?»
Першою відповіддю на це стало відновлення програми «Артсвіт дітям» вже у березні, яку ми запустили в рамках тимчасового соціального хабу DCCC.
Наступним кроком допомоги тим, хто цього потребує, стала програма підтримки жінок у сфері культури, розпочата разом з DuetteNYC.
Спільно з командою DCCC ми розробили ще один формат допомоги - благодійний розпродаж української графіки з приватної колекції Артсвіт. Зібрані кошти пішли на підтримку захисників та захисниць, які потребували медичної допомоги та реабілітації, ми придбали авто швидкої допомоги.
Проєкту Secondary Arhive вдалося вийти за межі архіву та потрапити з роботами українських художниць на Manifesta 14 у Приштині. Усі мисткині говорили про війну.
Спільно з Культурою Медіальною та Довженко-Центром в червні були запущені покази українського кіно.
Відновлення виставкової діяльності розпочалось 22 липня з відкриття експозиції «Як у кіно…» (кураторка Вікторія Нікітіна), в межах публічної програми якої відбулась велика кількість кураторських екскурсій та онлайн лекція Катерини Яковленко про сучасне мистецтво воєнного періоду.
У вересні ми перезапустили програму «Артсвіт дітям», розробивши її два курси: «Творчість єднає» — для дітей 6-13 років, «Мистецтво в мені» — для підлітків 13 - 15 років.
У жовтні, паралельно з «Як у кіно…», тривала виставка плакатів за результатами конкурсу «Країна сама себе не зробить» від громадської організації Центр спільних дій.
27 жовтня відбулось відкриття другого великого виставкового проєкту «Робоча кімната» — результат резиденції Асортиментної кімнати (кураторка Леся Хоменко) - та публічні події: artist talk з учасниками/-цями, розмова про майбутнє Каті Бучацької з Борисом Філоненком та лекція про мистецтво Сходу України Дмитра Чепурного.
Для нас було важливо говорити про війну не тільки в Україні, а й за її межами. Тому спільно з галереєю Лабіринт ми організували виставку «Мені наснились звірі» в Любліні, відкриття якої відбулося 25 листопада (кураторки Катерина Яковленко та Галина Глеба). Виставка стала документом, що свідчить про війну через метафору чарівного лісу.
Незважаючи на складний початок року та дезорієнтуюче 24 лютого, нам вдалось зібратися та продовжити діяльність з новими пріоритетами та векторами.
Нашою задачею на 2022 рік було відповісти на головне питання — «Як ми можемо допомогти?», не словом, а ділом. І ми дуже старалися це зробити. Бо в єдності наша сила!
Дякуємо усім, хто долучився до нашої діяльності і без кого всього цього не сталося би! Особлива щира подяка Збройним силам України - усім жінкам та чоловікам, які сьогодні боронять нашу країну.
Вітаємо з прийдешніми святами!
Інші новини
20 липня 2026
Оголошення результатів open call на резиденцію Hey, my name is Land ArtВітаємо наших учасн_иць:
— Аделіна Бурнаховська
— Ната Захарчук
— Катерина Конюшенко
— Еміль Мамедов
— Терра Нейдорф
— Анастасія Розумна
— Олександр Супрун
— Олена Харахулах
Ми щиро вдячні усім, хто подав заявку!
10 липня 2026
Оголошуємо Open Call на Резиденцію з перформативних практикРазом з куратором резиденції Вальдемаром Татарчуком пропонуємо подивитися на перформанс як на інтермедіальний метод роботи, що дозволяє експериментувати з творчим процесом, в якому матеріалом стають сама дія, час, присутність і досвід.
До участі запрошуємо перформер_ок, діяч_ок театру, людей з бекграундом у сфері візуального мистецтва, сучасної музики, діджеїнгу, генеративних медіа, текстів, драгу тощо, які відкриті до спільного експериментування.