Давид Чичкан – сучасний український художник, відомий тим, що перетворив власну мистецьку практику на інструмент політичної освіти і трансформації суспільства, а також створив свою впізнавану художню мову та іконографію.
Давид Чичкан жив і працював в Києві, де народився у 1986 році в родині художників. Починаючи з середини 2000-х, Давид послідовно розвивав критичний напрям в мистецтві. Він не відокремлював художнє висловлювання від прояву громадської позиції, відтак у своєму мистецтві він пропагував ідеї анархізму, які поділяв, та досліджував історію українського модерного проєкту й лівої політичної думки. Працював переважно з такими медіа як графіка та живопис, а також створював стріт-арт, перформанс та текст.
Роботи Давида Чичкана знаходяться в музейних і приватних колекціях в Україні та закордоном, зокрема в Національному художньому музеї України, Музеї Людвіга в Будапешті та Музеї сучасного мистецтва в Антверпені. Серед проєктів Давида ілюстроване видання Адміністративного кодексу України (видавництво «Основи», 2017); персональні виставки «Зі стрічками та прапорами» (Ужгород, Кривий Ріг, Запоріжжя 2023), «Життєствердне і травматичне» (The Naked Room, Київ, 2023), «Стрічки та трикутники» (Львівський муніципальний центр мистецтв, Львів, 2021), «Гривні альтернативні» («Артсвіт», Дніпро, 2021), «Портрети, які говорять» (BAF, Київ, 2020), «Втрачена можливість» (Центр візуальної культури, Київ, 2017), «Під час війни» («Артсвіт», Дніпро, 2016); Київські бієнале 2015, 2017 та 2019 років. Cеред останніх міжнародних проектів за участі Давида Чичкана виставка «Kaleidoskop der Geschichte(n). Українське мистецтво 1912-2023» (Exhibition Site Albertinum, Дрезден Німеччина, 6 травня — 10 вересня 2023), «Коли віра знищує гори» (Музей сучасного мистецтва МНКА в Антверпені, Бельгія, 17 липня – 9 жовтня 2022), Distant Tolerable Murder (галерея «Лабіринт», Люблін, Польща, 2022), «Війна» (галерея 59 Rivoli, Париж, Франція, 2022).
Під час повномасштабного вторгнення вже відомий художник, Давид Чичкан відхиляв запрошення міжнародних інституцій і принципово відмовлявся виїздити за межі України. Він реалізував декілька виставкових проєктів, а також створив у співавторстві серію муралів на воєнну тематику в Запоріжжі та Ужгороді. У 2024 році Давид добровільно долучився до лав бойового підрозділу ЗСУ, а саме до мінометної батареї роти піхоти 241 київської бригади, де вже служили його однодумці – анархісти та антиавторитарії. Відвоювавши рік на передовій, Давид Чичкан був смертельно поранений в бою на Оріхівському напрямку, неподалік Гуляйполя. 10 серпня 2025 року Давид пішов з життя у віці 39 років.
Останній художній проєкт Давида Чичкана «Зі стрічками та прапорами» (2022-2024) був задуманий як проєкт, що розвивався. Графічна серія, що постійно доповнювалась, зображає учасниць та учасників анархістського та антиавторитарного рухів, які захищали Україну або вже загинули зі зброєю в руках. Проєкт був покликаний зафіксувати та показати, які політичні погляди поділяють учасники та учасниці цієї війни, щоб підкреслити принципову відмінність армії вільних людей від знеособленої маси російських окупантів. Окрім того, проєкт апелював до історії УНР та вищезгаданої Гуляйпільської республіки, яка в 1918–1921 роках існувала на теренах Запорізької та Дніпропетровської областей. На групових портретах серед сучасників художник зображав Нестора Махна — українського анархіста та військово-політичного лідера XX століття, командувача Революційної Повстанської армії та ідейного засновника Гуляйпільскої республіки, який надихав як автора, так і анархістів й анархісток з усього світу ставати до боротьби проти російського імперіалізму. Серія робіт, що стилістично наслідує політичний плакат кінця ХІХ – першої половини ХХ століть, містить ключові символи, а саме прапори та стрічки, які позначають політичні ідеї та рухи. Так жовто-блакитний колір позначає незалежну Україну, чорний колір стрічки відсилає до анархізму, фіолетовий – фемінізму, червоний– антиавторитарного соціалізму. Водночас хвильки стрічок, що перетікають з однієї роботи на іншу, пов’язують цю серію із попереднім проєктом художника «Стрічки та трикутники» (2021-2022).
