Проєкт Аліси Олєвої “Вид з вікна” був втілений 28 квітня. Починаючи з 20:00 за київським часом всі охочі мали можливість долучитись до спільного перегляду видів з вікна під час конференції в Zoom. Сеанс тривав понад дві години. Можна було долучитись з відео чи без, але однією з обов’язкових умов було мовчання, бо авторка проєкту мала на меті звернути увагу не на людину, а на те, що її оточує в повсякденному житті в час карантину.
“Часто в програмі Zoom людина є головним об'єктом уваги, а те, що за нею, - всього лише вимушений фон. Я пропоную зробити одночасну сесію в Zoom з транслюванням видів з вікна як можливості зазирнути в інші портали” - говорить мисткиня.
Долучитись до онлайн проєкту мали змогу люди з різних куточків світу, тож вид за вікнами відрізнявся за часом та погодними умовами.
“Zoom зустріч, на якій начебто нікого немає. Начебто всі пішли і залишилося тільки саме місце. Але ми потайки спостерігаємо, заглядаємо, підглядаємо. У вівторок близько 30 осіб з різних міст і країн підключилося на якийсь час до обміну видами з вікна. Оскільки час було призначено вечірній, ми стежили, як більшість міст зі світла занурювались в темряву. Але були і місця, де був день, де були сосни і навіть сніг. Час від часу було чути чайок в Брайтоні або скрип підлоги в Києві. Іноді можна було відлучитися від екрану, а повернувшись виявити зміни. Було відчуття співприсутності і одночасності, колективності наших вимушених перебувань в квартирах, в кожній з яких було щось спільне - людська присутність і вікно, що виходить кудись назовні; вікно, в яке дивляться,” - так прокоментувала свої враження від проєкту авторка.