Сьогодні публікуємо другу розповідь з серії історій про художників/-иць та їх роботи, що беруть участь в діючій виставці "Як у кіно...". Цей текст Дар'ї Кольцової ви могли бачити на самій виставці біля її роботи. Ми його наводимо ще раз, задля його документації у відкритому онлайн просторі.
"В підвалах по всій моїй країні від бомбардувань Росії ховаються люди, вони відмічають дні та померлих рисками на стінах. Стіни перетворюються у метричні книги смертей.
Біль розриває мене. Колись я втратила дитину, а сьогодні Україна втрачає дітей кожного дня і цифри постійно зростають: 70, 92, 118, 218, 226… кожного дня я приходжу і роблю нові скульптури.
Ця робота — мій ритуал вшанування кожного маленького життя, можливість матеріалізувати кожну втрату, заспівати останню колискову та відпустити.
Саунд: спільно з Яною Шлябанською"
Дар’я Кольцова – художниця, народилася в 1987 році в Харкові. Її творчість, що включає інсталяції, перформанси та відео, поєднує політичний та особистісний виміри. Своїми роботами Дар’ї вдається зробити актуальні геополітичні чи соціальні ситуації чутливими та відчутними, через переплітання інтимного сприйняття та впливу на окремих людей. Віддаляючись від спроби реалістичного зображення, вона надає форму новим образам, іноді отриманим з історичних чи іконографічних досліджень. Після анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі в 2014 році вона працює над наслідками війни та ставить під сумнів можливості захисту та стійкості.