Для третьої лекції з циклу «Контексти візуальної культури» її авторка Олена Годенко-Наконечна використала назву книги відомої американської дослідниці Лінди Нохлін «Чому не було великих художниць-жінок?». Представниці феміністичної теорії ХХ ст. присвятили багато уваги подібним питанням. Наприкінці ХХ ст. прийшло наступне покоління науковців, жінок і чоловіків, які використовували нові – ґендерні – підходи в розмові про статі. Чим же відрізняється «ґендер» від «фемінізму»? Як по-новому можна сприймати історію мистецтва з ґендерних позицій? Яке місце в «чоловічій історії» займає жінка – жінка як мисткиня, і жінка як образ в мистецтві? Усі ці та інші специфічні аспекти зазначеної теми будуть розглянуті на прикладах творів класичного та сучасного мистецтва, у яких жінка виступає то як авторка, то як модель.
Лекція відбудться 14 червня. Початок о 19:00. Вхід вільний.
16.06.2018. Дві додаткові лекції третього модулю «Сексизм, жіноче тіло та ґендерні стереотипи в мистецтві» і «Сучасне феміністичне мистецтво: новаторство, провокації, скандали» – це поглиблення розмовизґендерної проблематики, це спроба розібратися у складних соціокультурних питаннях та їх відображенні в мистецтві. Розмова піде про жінку як суб’єкт та об’єкт у класичному та сучасному мистецтві, про гострі проблеми, які порушують в новому мистецтві – проблеми сексизму та тілесності, ґендерної нерівності та асиметрії у сприйнятті жіночої та чоловічої моралі, природи та презентації фемінного та маскулінного в мистецтві та ін., зокрема, на прикладах митецьких практик Фріди Кало, Джуді Чикаго, Марини Абрамович, Трейсі Емін та багатьох інших.
Ілюстрація: Сінді Шерман "Untitled", 2010