Кіноніч. Реальність
20/01/2017

Кіноніч. Реальність

Темою другої кіноночі стане реальність. Як саме нам вдається чітко розмежовувати реальне та вигадане? Чому ми часто говоримо “як у кіно” про реальність і навпаки? Цього разу глядачам запропоновано звернути увагу на режисерські ходи, що автори художніх стрічок використовують для досягнення ефекту документальності та можливості переконання нас у справжності історії.

Трилер Седріка Анже “Наступного разу я буду стріляти у серце” (2014) розповідає нам про серійного вбивцю-жандарма, чия історія справді мала місце у 70-х. Слід додати сюди візуальну стилістику та музичний супровід у кращих традиціях французького кіно. Головного героя “Далласького клубу покупців” (2013), ковбоя-електрика, якому діагностували СНІД, можемо знайти на газетних вирізках 80-х. Цікаво звернути увагу на те, як автори фільму реконструюють реальні події, частково гіперболізуючи їх, як того потребує сучасне кіно. Біографічна стрічка Джея Роача “Трамбо” (2015) – це драматична історія переслідування успішного сценариста 40-х Далтона Трамбо через його участь у комуністичній партії. У контексті показу фільм цікавий поєднанням реальних подій та вигаданих сюжетних ліній.

Куратор події - Сергій Острянин

Arthouse Traffic подяка за кіно, довіру та внесок у розвиток гарного смаку глядачів.

Вхід вільний, чай та кава безкоштовні. Початок о 22:30
м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4а

Кіноніч. Реальність

Інші новини

05 серпня 2022
Історії війни. Дар'я Кольцова

Сьогодні публікуємо другу розповідь з серії історій про художників/-иць та їх роботи, що беруть участь в діючій виставці "Як у кіно...". Цей текст Дар'ї Кольцової ви могли бачити на самій виставці біля її роботи. Ми його наводимо ще раз, задля його документації у відкритому онлайн просторі.

...
03 серпня 2022
Історії війни. Тереза Барабаш

Від сьогодні й надалі ми будемо публікувати особисті історії війни художників/-иць, що взяли участь в нашій виставці "Як у кіно...". В них вони поділяться досвідом пережитого та детальніше розкажуть про свою роботу на виставці. Почнемо з історії Терези Барабаш.

"А білий світ - без кольору і звуку,
Ні форми, ні ваги, ані смаку"

Василь Стус

...