8 зала. Міф про місто, що розширюється під землю та над землею
29/09/2020

8 зала. Міф про місто, що розширюється під землю та над землею

29 вересня українські художниці Валерія Карпань і Марина Хрипун проведуть ряд художніх інтервенцій в рамках Програми резиденції галереї Артсвіт:

у музей – простір офіційно репрезентованої пам’яті й чинних ідеологій;
У метрополітен – потойбічний простір міста, який дає можливість прискорення крізь декорації минулого;
у зоряне небо – простір бажань і омріяної міжзоряної плазми.

Через взаємодію трьох просторів, погляд аудиторії буде направлено на ті фрагменти міста, які останнім часом випадають з уваги. Підкреслюючи здатність майбутнього бути втіленим у сучасному, а сучасного – вміщувати посилання до реліквій минулого, вони вказують на можливу небезпеку таких переміщень у часі.

29 вересня, 14:00
Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького

29 вересня, 20:00
Площа перед виходом зі станції метро Метробудівників

Про проєкт

Космічне у фізичному просторі Дніпра радянських часів було представлене не прямо, без згадки про конкретні підприємства та промисловість. Проте дизайн та елементи оздоблення приміщень державних установ, музеїв, об’єкти у міському середовищі та приватних оселях натякали на зв’язок Дніпровської повсякденності із величним освоєнням космосу.

Говорити відкрито про космічне у радянські часи було складно. Дніропетровськ був закритим містом, в якому знання і влада акумулювались у густому смозі заводів. КБ Південне та Південмаш – місце, де втілювали ідеї космічного бюро, виробляли космічні апарати і техніку військового призначення у часи холодної війни, викликали гордість, дарма що невидиму та непроговорену.

Політ у космос обіцяв можливість подолання труднощів і природних катастроф, абсолютну владу радянської людини над усіма державами сучасності, а отже, дотичність до цього польоту означала дотичність до влади. В сучасному Дніпрі космічна мрія, ідеологічне забарвлення пам’яті про яку і зараз залишається червоним, зазнала нових виявлень та інтерпретацій. Тепер космос “продає”, створює імідж міста, залучає інвестиції.

Ще одним виявленням прогресу, ознакою могутнього міста-мільйонника був метрополітен – проект суцільно радянський, проте відкритий для містян лише в 90ті, і то не повністю. Метро будують вже майже 40 років, однак прогресивні транспортні мережі, які, здавалося б, мали з’явитись вже давно, й досі ледь помітні на горизонті. В той самий час, місто Дніпро 2020 року, яким ми із вами персуваємось, залишається чутливим до амбіційних, проте часто розрізнених проектів розвитку.

Про художниць

VARIABLE NAME / Назва змінна

Колектив українських художниць виник у результаті спільних досліджень. Разом вони працюють переважно з партисипативним мистецтвом та культурною освітою. Діяльність групи орієнтована на процеси комунікації та обміну у міському середовищі, візуальну (цифрову) антропологію, інклюзивність і мультисенсорні досвіди, практики пам'яті та комеморації, дослідження локальних наративів.

Художниці досліджують міські / маргінальні простори як поле збереження пам'яті та проявлення поведінки людини. Мистецькі та освітні проєкти групи орієнтовані на можливі шляхи залучення до соціальної взаємодії людей з різним походженням і можливостями.

Проєкт реалізується в рамках Програми резиденцій галереї Артсвіт за підтримки Українського Культурного Фонду.

Інші новини

26 лютого 2021
Гривні альтернативної України. Перформанс Давида Чичкана

Давид Чичкан пропонує відвідувачам принести купюри номіналом 20 або 200 гривень, які він власноруч доповнить цитатами Лесі Українки або Івана Франка, зміст котрих стосується соціально-економічного устрою. Перформанс продовжуватиметься допоки розписані художником купюри перебуватимуть в обігу, виконуючи окрім економічної також просвітницьку функцію.

...
18 лютого 2021
Онлайн лекція Катерини Яковленко “На весь світ: як українські мистецькі інституції побороли онлайн”

Минулий рік став викликом для всіх інституцій, і заклади культури не стали виключенням. Зіштовхнувшись з пандемією суспільства втратили можливість проведення масових заходів та звернулись до онлайн-формату. Соціальні мережі та онлайн-платформи запропонували нові можливості, але чи задовольнило це глядача? 

У лекції Катерина Яковленко розповість про те, чи став онлайн-формат другом для культурних інституцій? Які можливості відкрились для них та що зробити було неможливо?

...