Завершується 2022 рік, і настав час підбивати підсумки. Дійсно, рік був дуже важким. Разом з тим - повним нових відкриттів. Він скасував усі плани. Проте, сформував нові.
23 лютого відбулася презентація Secondary Archive: Ukraine and Belarus, а 25-го лютого мала відкритися виставка Люсі Іванової «Самі вечірки».
Проте 24 лютого повністю змінило наші життя і призупинило діяльність. Постало питання — «Як ми можемо допомогти?»
Першою відповіддю на це стало відновлення програми «Артсвіт дітям» вже у березні, яку ми запустили в рамках тимчасового соціального хабу DCCC.
Наступним кроком допомоги тим, хто цього потребує, стала програма підтримки жінок у сфері культури, розпочата разом з DuetteNYC.
Спільно з командою DCCC ми розробили ще один формат допомоги - благодійний розпродаж української графіки з приватної колекції Артсвіт. Зібрані кошти пішли на підтримку захисників та захисниць, які потребували медичної допомоги та реабілітації, ми придбали авто швидкої допомоги.
Проєкту Secondary Arhive вдалося вийти за межі архіву та потрапити з роботами українських художниць на Manifesta 14 у Приштині. Усі мисткині говорили про війну.
Спільно з Культурою Медіальною та Довженко-Центром в червні були запущені покази українського кіно.
Відновлення виставкової діяльності розпочалось 22 липня з відкриття експозиції «Як у кіно…» (кураторка Вікторія Нікітіна), в межах публічної програми якої відбулась велика кількість кураторських екскурсій та онлайн лекція Катерини Яковленко про сучасне мистецтво воєнного періоду.
У вересні ми перезапустили програму «Артсвіт дітям», розробивши її два курси: «Творчість єднає» — для дітей 6-13 років, «Мистецтво в мені» — для підлітків 13 - 15 років.
У жовтні, паралельно з «Як у кіно…», тривала виставка плакатів за результатами конкурсу «Країна сама себе не зробить» від громадської організації Центр спільних дій.
27 жовтня відбулось відкриття другого великого виставкового проєкту «Робоча кімната» — результат резиденції Асортиментної кімнати (кураторка Леся Хоменко) - та публічні події: artist talk з учасниками/-цями, розмова про майбутнє Каті Бучацької з Борисом Філоненком та лекція про мистецтво Сходу України Дмитра Чепурного.
Для нас було важливо говорити про війну не тільки в Україні, а й за її межами. Тому спільно з галереєю Лабіринт ми організували виставку «Мені наснились звірі» в Любліні, відкриття якої відбулося 25 листопада (кураторки Катерина Яковленко та Галина Глеба). Виставка стала документом, що свідчить про війну через метафору чарівного лісу.
Незважаючи на складний початок року та дезорієнтуюче 24 лютого, нам вдалось зібратися та продовжити діяльність з новими пріоритетами та векторами.
Нашою задачею на 2022 рік було відповісти на головне питання — «Як ми можемо допомогти?», не словом, а ділом. І ми дуже старалися це зробити. Бо в єдності наша сила!
Дякуємо усім, хто долучився до нашої діяльності і без кого всього цього не сталося би! Особлива щира подяка Збройним силам України - усім жінкам та чоловікам, які сьогодні боронять нашу країну.
Вітаємо з прийдешніми святами!
Інші новини
31 травня 2023
Штучний інтелект: за і проти — такою темою ми завершуємо проєкт "Розмови в галереї"Тема попередньої розмови в галереї довела свою актуальність і важливість обговорення — тоді ми розглянули як саме штучний інтелект (ШІ) реалізується у візуальному мистецтві. Висновком дискусії стало усвідомлення цієї технології як партнера, корисного інструмента в творчості. Проте ШІ використовують в різних сферах і просто зараз він накладає певний відбиток на всю нашу культуру, змушуючи переосмислити низку питань, відповіді на які ніби вже були знайдені.
Саме тому цієї суботи, на завершальній зустрічі проєкту “Розмови в галереї”, ми пропонуємо подискутувати на тему впливу штучного інтелекту на наше життя загалом.
